Ефірна олія Гвоздикове дерево 100% натуральна

Ефірна олія Гвоздикового дерева – Eugenia caryophyllata – ВІВАСАН ( інші назви Гвоздична олія, олія Гвоздика) була описана в індійській та китайській літературі і гідно оцінена вже з найдавніших часів.

При дворі імператора в Китаї навіть існував звичай, за яким кожен, хто отримував аудієнцію, повинен був весь час тримати в роті для свіжості дихання гвоздику, щоб не оскверняти владику нечистим духом.

А ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ? Гвоздичне дерево

Гвоздичне дерево – це тропічна вічнозелена рослина сімейства Миртових, висота якого досягає 10-12 метрів, вона має гарну пірамідальну вершину.

Листя у гвоздикового дерева шкірясте, ланцетоподібне, блискуче. На поверхні листя проглядаються світлі крапки, які вважаються ефіроолійними вмістилищами. Верхівкові суцвіття складені у формі складних напівпарасольок.

Квітки гвоздикового дерева складаються з циліндричного яскраво-червоного квітколожа, а плодом є яйцеподібна несправжня ягода, всередині якої знаходиться одне насіння, багате на крохмаль.

Гвоздика колись цінувалася на вагу золота і була причиною кількох «війн за прянощі». Гвоздичне дерево вважалося цілющою рослиною і високо цінувалося через свої бактерицидні, болезаспокійливі та травні властивості. Крім того, гвоздика є потужним енергетичним тоніком.

Виробляють ефірну олію гвоздики з бутонів чи плодів гвоздикового дерева. Для виготовлення гвоздикового масла з бутонів їх збирають ще коли вони не розпустилися і сушать, в результаті чого червоний колір бутонів стає темно-бурим.

Олію гвоздикового дерева видобувають шляхом гідро- або парової дистиляції протягом доби. Роблять її з усіх його частин – з бутонів, гілок, листя та коріння. Висококласна олія виходить лише з бруньок. Вона прозора, часто зовсім безбарвна або блідо-жовтуватого забарвлення. Згодом вона «старіє» – коричневіє, а то й червоніє.

Корисні властивості зберігаються протягом п’яти років. Аромат у неї незабутній – терпкий, пряний, з фруктовими нотками і гарячим деревним смаком. Олія, отримана з плодів до їх дозрівання, буде майже невідмінною від олії з бруньок. Продукт із переробленого листя, гілок та коріння набагато дешевше, але й далеко не такий якісний.

По-перше, в ній відсутній ацетилевгенол, по-друге, вона більш алергенна, по-третє, серйозно страждає її запах – він здається прісним, нецікавим, навіть неприємним.

Фальшиву гвоздичну олію готують з використанням цих продуктів. Її застосування може мати найсумніші наслідки.

Бутон гвоздикового дерева формою нагадує цвях, звідси назва цієї рослини, його довжина – від 1 до 1,6см.

Аромат яскравий та сильний, смак пряний та пекучий. У гвоздикового дерева, крім бутонів, також заготовляють і плоди (маткова гвоздика), в цьому випадку їх збирають практично зрілими. Гурмани вважають, що запах і смак плодів гвоздикового дерева дуже схожий і навіть приємніший, ніж у бутонів.

Для того щоб виготовити один кілограм ефірної олії гвоздики, необхідно витратити 50 кг бутонів гвоздикового дерева.

У бутонах, крім ефірної олії, містяться дубильні речовини, жири та слиз. Головна складова гвоздикової ефірної олії (до 85%) – запашна речовина евгенол, який і відповідає за такий сильно виражений аромат гвоздики, проте цієї речовини в олії міститься менше, ніж у гвоздикових бутонах.

Також до складу ефірної олії входять ацетилевгенол, каріофілен та суміш біциклічних сесквітерпенів.

За консистенцією гвоздична олія текуча і легка, вона має терпкий, теплий і маслянистий аромат, у якого пряна верхня тональність, м’яка – середня і масляна – нижня тональність. Аромат гвоздикового масла вважається тонізуючим і відноситься до афродизіаків.

Має сильні антибактеріальні властивості з широким спектром дії, надає противірусну, протигрибкову, протизапальну, зігрівальну дію, сприяє кровотоку, дуже добре знімає м’язові спазми, знеболює, працює, як місцева анестезія, підвищує імунітет, має тонізуючу, має тонізуючу, , зміцнює організм та покращує настрій.

Олія гвоздики має зміцнюючу дію на ослаблений організм, допомагає при енергетичному спаді. Знімає напругу та спазми, налагоджує травлення, зменшує газоутворення. Вона має широкий спектр дії проти бактерій та вірусів і використовується багатьма поколіннями стоматологів для дезінфекції та анестезії.

Ефірна олія гвоздики активно впливає на нервово-психічні процеси, які відбуваються в організмі людини. Її аромат сприяє якнайшвидшому відновленню сил після фізичних чи нервових навантажень. Гвоздична олія має зігрівальну дію і прибирає нервове тремтіння.

Фахівці вважають, що гвоздиковий аромат здатний збільшити обсяг активної пам’яті людини, а також позбавити її внутрішньої істеричності, допомагаючи змінити життєві пріоритети.

Цей аромат також сприяє становленню особистості та зміцненню аури. За допомогою ефірної олії гвоздики в давнину люди захищалися від вампіризму, чужої заздрості та злості. Аромат гвоздики сприяє відновленню сил після перенесених операцій, тяжких хвороб та травм.

Сьогодні за допомогою ефірної олії Гвоздики борються з гнійничковими ураженнями шкіри та вугровими висипаннями, фурункульозом, коростою та інфікованими ранами.

Така дія олії обумовлена ​​тим, що вона має виражені противірусні та антибактеріальні властивості, що також використовується при інфекційних хворобах і кишкових інфекціях, що поширюються повітряно-крапльним шляхом.

Ефірна олія гвоздики використовується і в стоматології, оскільки здатна ефективно знеболювати та знімати запалення при парадонтозі, карієсі та пульпітах. Воно також сприяє відновленню тканин ротової порожнини.

За допомогою гвоздикового масла нормалізують процес травлення, усувають діарею, а також борються з кольками та метеоризмом.

Ефірна олія гвоздики благотворно впливає і на жіноче здоров’я, підвищуючи тонус матки та нормалізуючи процеси менструального циклу.

Породіллям для стимуляції перейм та посилення потуг також рекомендується вдихати аромат цієї олії.

Будучи афродизіаком ефірна олія гвоздики здатна посилювати статевий потяг.

Запаху цієї олії не переносять такі комахи як комарі, мухи та моль.

Способи використання Гвоздикової олії:

• Аромалампа: не більше 4-х крапель олії на 15м²
• Ванна: 3-4 краплі олії
• Для збагачення косметичних засобів: на 10г основи беруть 1-2 краплі гвоздикової олії.
• При зубному болю: ватний тампон попередньо змочують у будь-якій рослинній олії і наносять на неї не більше 2-х крапель ефірної олії гвоздики. Прикладають цей тампон до хворого зуба, до його жувальної поверхні.
• Для промивання інфікованих ран: розчин 100 мл чистої води + 30 крапель гвоздикового масла.
• Для вживання всередину: 1 краплю з половиною чайної ложки меду. Цей мед приймають внутрішньо у хлібній «капсулі» або запивають глінтвейном. У будь-якому випадку запивається гвоздикова олія великою кількістю рідини. Приймати цей засіб можна від 1 до 3-х разів на день, не натще.

Протипоказання до застосування ефірної олії Гвоздики:

• Перед використанням обов’язково перевірити на індивідуальну переносимість.
• Категорично забороняється приймати внутрішньо більше, ніж 3 краплі на день. Обов’язковий прийом цієї олії після їжі з великою кількістю рідини, щоб уникнути подразнення слизової оболонки шлунка.
• Якщо після вживання масла гвоздики виникає печія, його потрібно запивати натуральним нежирним йогуртом або кефіром.
• Не можна використовувати олію гвоздики вагітним і людям з підвищеною нервовою збудливістю. При гіпертонії олію гвоздики потрібно застосовувати з обережністю.
• Обов’язково дотримуватись дозування ефірної олії гвоздики, оскільки у великих кількостях вона може спричинити опік. Природно, коли на шкірі після нанесення цієї олії виникає відчуття легкого печіння, яке повинно пройти через 1-2 хвилини.

Вплив:

На тіло: сильна антибактеріальна з широким спектром дії, противірусна, протигрибкова, протизапальна, зігрівальна, що сприяє циркуляції крові, сильна спазмолітична та болезаспокійлива, анестезуюча, імуностимулююча, загальна тонізуюча, нормалізуюча травлення.

На психіку: стимулююча, збуджуюча, піднімаюча настрій.

Області застосування: застуда, бронхіт, ангіна, стоматит, зубний біль, проблеми з травленням, спазми та метеоризм, ущільнення м’язів (міогелоз), судоми, артрит, болі в суглобах, ревматичні болі, слабкість, менструальні спазми, підготовка до пологів.