Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, що ароматичний аспект Всесвіту наділяє кожну людину особливим, притаманним лише їй запахом, який настільки ж унікальний, як і риси обличчя? (Грані Агні-Йоги, т.7)
Згідно з науковими поглядами, життя на Землі зародилося у водах світового океану. Перші рослинні та тваринні організми були одноклітинними. Згодом з’явилися колоніальні утворення, такі як губки та корали, які стали перехідною ланкою до багатоклітинних живих організмів. Для кожного організму середовищем існування була вода, яка забезпечувала передачу інформації. Цей прямий контакт від клітини до клітини зберігся й донині в нервовій системі людини. Коли життя вийшло з океану на суходіл, живі істоти отримали від природи нову систему передачі інформації в газоподібному середовищі – через нюх. На перших етапах життя на Землі обоняние відігравало, можливо, навіть важливішу роль, ніж зір. Виникає логічне запитання: який зв’язок між нюхом та еротикою, інтимним життям чоловіка і жінки? Кажуть, що чоловік сприймає та закохується очима, а жінка – вухами. Це правда, але варто додати ще один важливий аспект. Дослідження показали, що чоловіки та жінки «відчувають» одне одного за запахом. Кожен із нас має власне уявлення про еротичність. Проте з’ясувати, що саме збуджує вас і вашого партнера, не так просто, адже в момент інтимної близькості задіяні не п’ять, а, умовно кажучи, десять почуттів. І запахи відіграють тут ключову роль. Якщо основні нюхові рецептори дозволяють насолоджуватися ароматами природи та парфумів, то сексуальні запахи сприймаються особливим органом. Цей механізм знаходиться ближче до кінчика носа, на перегородці, і називається вомероназальним органом або вомером. Вомер складається з двох невеликих «кишеньок» із власними залозами, нервами та «представництвом» у мозку. Його функція – розпізнавання сексуальних запахів. Кожна людина має свій індивідуальний сексуальний запах, проте не всі здатні його однаково сприймати. При цьому ці запахи не діють напряму – вони не відчуваються так, як квіткові чи парфумерні аромати. Ще 300 років тому про цей механізм знали вчені. Голландський патологоанатом Фредерік Рюйш першим описав його існування. Факт значущості цього органу підтверджують дослідження: у людей, які робили пластичні операції, що зачіпали носову перегородку, нерідко знижувалася потенція. Тобто розвиненість вомера та здатність сприймати сексуальні запахи частково визначають сексуальні можливості людини. Запах кожної людини унікальний – як відбитки пальців. Він залежить від безлічі факторів, але найбільше – від гормональної та імунної системи, біоенергетичного поля та бактерій, що живуть на шкірі.
"Кожен вид рослин і тварин має свій запах, кожна раса, народ і навіть окремі роди. Свій специфічний запах є у кожної людини."
(Грані Агні-Йоги, т.7)
Коли чоловік контактує з жінкою, її запах передає сигнали, які перетворюються в його мозку та змінюють біохімічні процеси в організмі. У нього підвищується рівень тестостерону, змінюється енергетичний потенціал, що посилює сексуальне бажання.
"Кожна думка супроводжується властивим їй запахом, викликаючи в організмі людини відповідну ароматичну реакцію."
(Грані Агні-Йоги, т.7)
У свою чергу, отримавши відповідний нюховий сигнал і біоенергетичний імпульс від чоловіка, у жінки підвищується рівень естрогену, що робить її більш чутливою до залицянь цього чоловіка. Саме на цьому етапі зароджується «кохання з першого погляду», міцність якого значною мірою визначається біохімічною та енергетичною сумісністю партнерів. На початковій стадії знайомства чоловік і жінка «винюхують» одне одного, а потім уже відбувається звикання. Особливо це помітно в період овуляції, коли рівень естрогену у жінки зростає, а її природні феромони стають більш відчутними. У цей час її аура стає особливо привабливою для чоловіків. Опитування показали, що 71% чоловіків і жінок віднесли запах до найсильніших сексуальних стимуляторів. Цікаво, що майже третина жінок вважає, що сексуальні чоловіки пахнуть інтенсивніше.
